Чи можливо виявити підробку оливкової олії, яким чином?
Так, завдяки визначенню жирно кислотного складу олій підробку виявити можливо. Спершу був визначений жирнокислотний склад олій, адже саме завдяки складу жирних кислот одна олія відрізняється від іншої. ВЛ займається показниками якості та встановлює справжність рослинних олій.
Яка шкода від вживання пальмової , кокосової олії яка входить до складу маргаринів та спредів. Яким чином випробувальна лабораторія контролює цей показник?
В основному тропічні гідрогенізовані жири, такі як кокосовий, пальмоядровий, пальмовий не характерні для вживання жителями України. До того ж вони можуть містити транс-ізомери, які чужорідні організму людини, що створює ряд проблем токсиколого-гігієнічного характеру. Вони порушують роботу ферментів, клітинних мембран, сприяють збільшенню холестерину в крові, підвищують ризик онкологічних захворювань і діабету.
Завдяки сучасним арбітражним методам випробувальна лабораторія виявляє фальсифікацію таких молочних продуктів, як молоко, вершки, сир твердий, згущене молоко тощо.
Які гігієнічні вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною
Питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Для виробництва питної води слід надавати перевагу воді підземних джерел питного водопостачання населення, надійно захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення. Гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за показниками епідемічної безпеки (мікробіологічні, паразитологічні), санітарно-хімічними (органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні) та радіаційними показниками. Відповідно до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" у питній воді поверхневих та підземних (ґрунтові води) джерел питного водопостачання населення визначають паразитологічні показники.(ДСанПіН 2.2.4-171-10)
Які терміни зберігання питної води, призначеної для споживання людиною
Термін зберігання питної води з пунктів розливу, бюветів, колодязів та каптажів, джерел у тарі споживача не повинен перевищувати 24 години за умови її зберігання у чистій закритій тарі при температурі від 5° C до 20° C в місцях, захищених від попадання прямих сонячних променів. Термін зберігання питної води в пунктах розливу у стаціонарних ємкостях не повинен перевищувати 24 години, а у транспортних ємкостях (автоцистернах) - 6 годин. Термін зберігання питної води може бути збільшено за результатами санітарно-епідеміологічних досліджень за умов додаткового її знезараження перед розливом у тару споживача методами, що не забруднюють питну воду залишковими концентраціями реагентів. Строки придатності до споживання та умови зберігання питної води фасованої встановлюються за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи цієї води. Питну воду фасовану необхідно зберігати в місцях, захищених від впливу прямих сонячних променів. (Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2.2.4-171-10)
В яких випадках потрібно визначати колі-фаги у питній воді.
У водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд у розподільну мережу визначають наявність коліфагів. Показник «коліфаги» вказує на наявність збудників інфекційних захворювань вірусної етіології у воді.
Чи визначається радіоактивна забрудненість будівельних матеріалів.
В будівельних матеріалах визначається сумарна питома активність природних радіонуклідів, таких як радій, торій, калій. Якщо активність не перевищує 370 Бк/кг, то будівельні матеріали можуть використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень. Але, якщо вона перевищує 370 Бк/кг, то такі будівельні матеріали можуть використовуватись для промислового будівництва, будівництва шляхів, для спорудження гребель, для спорудження інших об'єктів з малим часом перебування людей.
На теперішній час по Херсонській області у випробуваних зразках будівельних матеріалів не виявлено жодного перевищення питомої активності більше 370 Бк/кг.
Які структурні підрозділи входять до складу випробувальної лабораторії ?
До складу випробувальної лабораторії входить 6 структурних підрозділів:
• Приймання зразків продукції і оформлення протоколів випробувань
• Токсикологічний
• Фізико-хімічний
• Мікробіологічний
• Хроматографічний
• Радіологічний.
Чому при експорті соняшнику за межі України особливу увагу приділяють вмісту токсичного елементу кадмію.
Результати випробувань вказують, що тільки 20% зразків соняшника відповідають нормам НД. Більша частина зразків дорівнює гранично допустимій концентрації (НДР) або перевищує норму. Це відбувається тому, що соняшник, вирощений на забруднених ґрунтах, вбирає велику кількість свинцю, кадмію та інших важких металів. А надмірна кількість цих речовин негативно впливає на здоров'я людини.
Які правила відбору та кількість продукції, яку необхідно надати на проведення випробувань по якісним показникам та показникам безпеки?
На кожний вид продукції існують свої нормативні документи, які регламентують правила відбору зразків та кількість необхідної для проведення випробувань продукції.
Наприклад, ГОСТ 7631 регламентує відбір та підготовку зразків для проведення випробувань риби та рибної продукції, а також необхідну кількість зразка продукції: на фізико-хімічні випробування - не менш 0,5 кг; на токсичні елементи - не менш 0,3 кг; на визначення пестицидів - не менш 0,4 кг; на мікробіологічні показники - не менш 0,3 кг; на мікотоксини та нітрозаміни - 0,3 кг: на радіологічні показники - 1,0 кг. Загалом на випробування риби потрібно 2,8 кг.
