Впровадження системи НАССР, як міжнародної вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів, про яку в Україні йдеться останні десять років, слід віднести до так званих нереалізованих тем.
Останній штрих до неї - наказ Міністерства аграрної політики та продовольства "Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)." (№1704/22016 від 9.10.2012 р.). Документ є обов'язковим для операторів ринку харчових продуктів та державних інспекторів ветеринарної медицини, які реалізують державну політику у сфері безпечності харчових продуктів при здійсненні державного контролю за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах HACCP. На жаль, Держветфітослужбою й досі не визначені процедури здійснення державного нагляду за запровадженням систем HACCP.
Світ потребує безпечної продукції, яку Україна може постачати, але наразі тільки п'ята частина українських виробництв сертифікована в НАССР. У перевагах НАССР переконалися 99% підприємств-експортерів. Решта мають два виходи - аби прискорити процес впровадження, або залишитися в аутсайдерах. Вимоги системи НАССР повинні бути застосовані і на підприємствах постачальниках сировини, допоміжних матеріалів, в системах обігу та роздрібної торгівлі.
HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point), як система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок, дає змогу гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. Якщо традиційні системи управління безпекою та якістю продукції виявляють невідповідність на стадії готового продукту, то НАССР запобігає ризикам у процесі виробництва, при цьому акцентуючи увагу перш за все на безпечності продукту, а не на якості. Попри те, що система НАССР схвалена в усьому світі як обов'язкова до застосування, переважна більшість українських виробників харчів, прикриваючись принципом «добровільності», ігнорують її впровадження.
Європейська економічна інтеграція, про яку стільки сказано й написано, не принесе Україні ніякої користі, якщо наша продукція не зможе вільно конкурувати на світових ринках за показниками безпечності. З підписанням економічної складової асоціації з ЄС українські виробники без НАССР не отримають «вхідного квитка» на європейські ринки, опиняться поза цивілізованим торговельним полем, втрачають можливість конкурувати на світовому ринку продовольства.
Жодне переробне підприємство без впровадженої системи НАССР не зможе навіть мріяти про експорт харчових продуктів, а виробники сировини взагалі випадуть з харчового ланцюга і залишаться без ринків збуту. Будь-який український супермаркет чи торговельна мережа через деякий час будуть задавати постачальника одне питання: «Чи запроваджена у вас система НАССР?» З цього ж запитання повинні починати свою роботу на відповідних підконтрольних об'єктах державні інспектори ветмедицини, однак їм потрібна чітко виписана процедура контролю впровадження НАССР від Держветфітослужби України.
Сьогодні вкрай актуально змінити ставлення до організації безпеки харчової продукції по системі НАССР не тільки виробників, а й державних органів, керівників, фахівців, підприємців за рахунок всеохоплюючої пропагандистської кампанії, а також прискорити прийняття законопроектів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів», «Про корми», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ідентифікації та реєстрації тварин», «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людьми», «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності якості харчових продуктів, кормів, благополуччя тварин».
За матеріалами: http://vet.gov.ua/node/1193