Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державне підприємство «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»
ДП «Херсонстандартметрологія»

Чи можна користуватися скасованими ГОСТ? З таким питанням дати пояснення до фахівців ДП «Херсонстандартметрологія» часто звертаються виробники

Чи можна користуватися скасованими ГОСТ?
15/11/2017
Чи можна користуватися скасованими ГОСТ?
1312/2017
Відповідно до ПОРЯДКУ проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 193 від 08.02.2016 року, зареєстрованому в Мінюсті України 24.02.2016 р. за №278/28408, періодичній повірці підлягають засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), визначені в Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 374. Заявники зобов’язані подавати ЗВТ на періодичну повірку з дотриманням міжповірочних інтервалів, установлених Мінекономрозвитку. Фахівці Державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» проводять відповідно до письмового звернення заявника, складеного в…
детальніше >
До уваги користувачів засобів вимірювальної техніки!
1212/2017
Впродовж 11 місяців 2017 року  фонд нормативних документів Державного підприємства «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» поповнено  на 136  нормативних документів і тепер він налічує  20 245  найменувань стандартів.  Для 150 підприємств області виготовлено  548 офіційних копії нормативних документів, для 102-х підприємств області впродовж 11 місяців актуалізовано 2 518 нормативних документів, укладено 12 договорів із суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності щодо абонементного обслуговування з питань стандартизації. Крім того,  фахівці сектору стандартизації та репутаційного менеджменту надали консультативно-методичну допомогу з розробки технічних умов для 124-х підприємств області, взяли на облік 28 одиниць технічних умов та 55 одиниць змін до технічних умов.   Для придбання офіційних  копій нормативних документів та поставлення на облік  технічних умов на продукцію та послуги  звертатись за адресою…
детальніше >
Стандартизація: для 150 підприємств області виготовлено 548 офіційних копій нормативних документів

З таким питанням дати пояснення до фахівців ДП «Херсонстандартметрологія» часто звертаються виробники. З метою надання відповіді на це питання, спочатку необхідно висвітлити деякі аспекти, передбачені законодавством у сфері стандартизації.

Законом України від 05.06.2014 № 1315-VII "Про стандартизацію" (далі – Закон), який набув чинності 03.01.2015 року, в національне законодавство України як держави-члена Світової організації торгівлі (далі – СОТ) імплементовані  положення Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі, зокрема Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів, та впроваджені міжнародні та європейські принципи стандартизації.

 Насамперед це стосується принципу добровільного застосування національних стандартів, який викладено у пункті 4 частини другої статті 4 та частині першій статті 23 Закону, в яких зазначено, що національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.

Також слід звернути увагу на визначення, яке дає Закон терміну "стандарт",  а саме: "стандарт" – нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Тобто законодавством передбачено, що після прийняття національним органом стандартизації проекту національного стандарту, який розроблено відповідно до встановлених процедур, він стає національним стандартом, який застосовується безпосередньо чи шляхом посилання на нього в інших документах.

Якщо ГОСТ скасовано національним органом стандартизації – він вже не має статусу нормативного документу, а являє собою звичайний "текст".

Але слід враховувати і те, що стандарт встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Тобто за умови добровільності застосування стандарту, але з метою мати будь  які інструкцію, правила тощо, які впорядковують діяльність у той чи іншій сфері, може застосовуватися не чинний ГОСТ (національний стандарт), якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності.

При цьому слід зазначити, що пунктом 2 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону визначено, що міждержавні стандарти (ГОСТ), що діяли на момент набрання чинності Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року, застосовуються як національні стандарти до їх заміни на національні стандарти чи скасування в Україні.

Враховуючи вищезазначене, можна сказати, що виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своєї господарської діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкцію, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не визнані національними органом стандартизації.

Водночас, виробник має усвідомлювати переваги застосування чинного національного стандарту, який розроблено відповідним технічним комітетом стандартизації з дотриманням процедур стандартизації,  який відповідає законодавству, до якого вчасно внесені зміни, який адаптований до сучасних досягнень науки і техніки, вимогам міжнародних, регіональних стандартів та сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Джерело: сайт Мінекономрозвитку

Поділитися статею:
Напишіть нам